Нд. Лис 17th, 2019

Дублін — місто арф та пабів

Знайомство з Дубліном я почав з одного з районів, які межують з центром, відразу та мимоволі звернувши увагу на чистоту вулиць та цікавий, суто європейський, архітектурний стиль будинків.

 

Двоповерховим автобусам я зрадів, як старим знайомим, бо  я їх вже зустрічав в південно-східній Азії, в Гонконзі. На одному з них – Dublin Hop-on Hop-off в мене й здійснилося знайомство зі столицею. Система дуже проста: купуєш тур (одно-, дво або триденний) і, на автобусах тільки цієї фірми пересуваєшся по місту. Маршрутів два, вони прокладені між основними пам’ятками Дубліна. Де заманулося виходиш, дивишся що сподобалося, сідаєш на наступний та їдеш далі. Обмеження лише тільки в графіку роботи.

Енергія Дубліна  це енергія моря

Митниця

Ідея будівництва нової митниці колись належала ірландському політику Джонові Бересфорду, який відповідав за збір податків. Цей задум зустрів опір з боку міської влади та представників торгових кіл Дубліна, які вважали місце досить незручним для швартування судів, а ґрунт на цьому місці болотом. Однак, Бересфорд був сповнений рішучості завершити проект та ігнорував протести.

Дублін – це місто парадоксів. 

Д-р Майкл Вулф

Будівництво було завершено 7 листопада 1791 року та обійшлося в 200 тисяч фунтів стерлінгів це величезна сума для тих часів. Фасади будівлі прикрасили геральдичними зображеннями та скульптурами, що символізують річки Ірландії. Статуї на куполі будівлі і в деяких інших місцях виконані скульптором Генрі Банки.

Вітрила

Починаю розуміти, що прогулянка пішки мені більше до душі – зупиняюся де хочу і, головне, гарантовано нічого не пропускаю.

Jeanie Johnston Tall Ship. Корабель є копією тих вітрильників, на яких переселенці переправлялися з Ірландії в США в вісімнадцятому-дев’ятнадцятому століттях, рятуючись від голоду.

Музика моря в камені

Знаменита арфа знайшла своє місце на міському горизонті столиці Ірландії. Так, дійсно саме цей музичний інструмент нагадує Міст Семюела Беккета. Його ще однією родзинкою є здатність повертатися на 90 градусів, щоб пропустити великогабаритні кораблі. Споруда підтримується однією лише опорою, від якої протягнуто 25 тросів. Будівництво інженерного шедевра почалося в 1998 році. Вартість проекту спочатку оцінювалася в 11 мільйонів євро, але з часом виросла до 60 мільйонів. Збірка моста здійснювалася в Роттердамі на підприємстві, яке займалося виготовленням металевих конструкцій Лондонського ока, це найбільше в світі колесо огляду. Міст було перевезено до Ірландії лише через 10 років, в травні 2008-го.

Сьогодні по мосту Семюела Беккета організовано чотирьох полосний автомобільний рух, є два тротуари для пішоходів. В майбутньому є наміри ще й трамвай запустити. Майже всі будинки навколо побудовані в ультра-сучасному стилі. Вдалині помітні будівлі стадіону. “Я бачу мету, йду на орієнтир!” – подумав я.

 Бігти з усіх ніг

Туристів, як і просто перехожих, в цій частині міста вже набагато менше.

Порожні вулиці і кинуті авто навіюють думки про якусь катастрофу вселенського масштабу. Скажімо, про зомбі-апокаліпсис. Мені не страшно, адже, якщо раптом що, я бігаю дуже швидко! Тут в мене в голові виник неприємний голосок, підкидаючи думку про те, що якщо зобмячкі є шустриками. Моя швидкісна перевага буде повністю нівельована?! Залишити паніку! Голосок безжально придушую та засовую туди, де йому саме місце – так-так, в саму глибину … підсвідомості!

«Авіва Стедіум»  це регбійний та футбольний стадіон, побудований на місці стадіону «Ленсдаун Роуд», він вміщує трохи менше 52 тисяч глядачів. Домашня арена створювалася для збірних Ірландії з регбі та футболу, крім того тут проходять матчі різних клубних спортивних турнірів.

У різні роки саме тут, на «Авіві», пройшли концерти видатних світових зірок Роббі Вільямса, Леді Гаги, AC / DC та інших. У 2014 році УЄФА оголосив, що на стадіоні пройдуть три групові матчі і одна гра ⅛ фіналу Євро-2020. Вражений спорудою, висуваюся далі.

“Будьмо!”

У системі руху туристичних автобусів все ж є один, але серйозний, недолік: де шукати їх зупинки? Після серії марних спроб їх знайти, махаю рукою — в кінці-то кінців, пам’ятки розташовані дуже щільно, а наярювати десятки кілометрів я звик за своє життя. Подобаються мені садки біля будинків – такі акуратні, зелені і доглянуті. Насилу придушую бажання повалятися на травичці.

Дублін чарівне місто, наповнене старим і новим: середньовічні будівлі розташовані поруч із затишними кав’ярнями, паби, які старше, ніж замки, запрошують укритися від дощу.

… Хто щоб там не казав, а пабів в Дубліні вистачить на всіх, навіть з лишком. Ну а що, де ще стомленому міською метушнею ірландцеві відпочити та змочити горло? Природно, тільки в пабі!

Музей віскі — це музей не тільки віскі, а й всієї Ірландії крізь призму цього напою. Деякі мої знайомі багато б віддали за те, щоб опинитися тут. Скажімо, нирку, або навіть дві! Після його відвідування та дегустації, світ віскі відкривається зовсім з іншого боку. До речі, у вартість квитка входить також й насолода смаком мінімум трьох марок напою (Connemara, The Irishman і інші).

Молодість та спадщина

В США, в штаті Пенсільванія я побував в університеті Прінстон. Звичайно, він мене дуже вразив і, після повернення додому, в мене виникла ідея побувати в найкращих (та найдорожчих) навчальних закладах нашої планети.

Трініті Коледж

У Дубліні розташовано один з них — Трініті Коледж, який є найстарішим та найпрестижнішим вузом Ірландії. Він є єдиним установчим коледжем Дублінського університету. Створений за зразком колегіальних університетів Оксфорда та Кембриджа, Трініті, на відміну від них, складається тільки з одного коледжу, тому практично поняття «Trinity College, Dublin» і «University of Dublin» використовують, як синоніми. Серед його випускників: нобелівські лауреати в галузі літератури Оскар Уайльд, Брем Стокер , Джонатан Свіфт, Семюел Беккет; три президента Ірландії та прем’єр Нової Зеландії. Тому, поруч з його центральними воротами стоять скульптури легендарних особистостей.

Дублін це життя і любов, повільний темп, обійми.

Трініті був заснований в 1592 році за указом королеви Єлизавети групою городян. Під будівлю коледжу був використаний занедбаний монастир на околиці Дубліна. Через деякий час місто розрослося в цьому напрямку, університет став його частиною.

Трініті Коледж один з перших серед найстаріших університетів Європи, який відкрив в 1904 році можливість здобуття вищої освіти жінками.

 

По темі:  Я знову хочу до Парижа!

У будівлі коледжу зберігається одна з найдавніших ірландських арф. Також тут можна побачити унікальну Книгу Келлс (Book of Kells), яка була написана близько 800 року нашої ери і є одним з найбільш красиво ілюстрованих рукописів в світі. Її 680 сторінок пергаменту містять латинські тексти чотирьох Євангелій. Вона була написана ірландськими ченцями, а потім закопана в землю, бо вони побоювалися знищення фоліанту вікінгами. Після того, як загроза минула, книга Келлс знову була знайдена та передана для безпечного збереження в Trinity College. 

До складу Трініті-коледжу входять шість факультетів: гуманітарний, філологічний, бізнесу, економіки та соціальних наук, інженерної справи та кібернетики, медицини та природничих наук.

Для вступу до цього університету необхідно представити атестат про повну загальну середню освіту, який відповідав би ірландському сертифікату про закінчення школи або британським атестатами про середню освіту ( GCSE або A-level).

Трініті-коледж у своєму розпорядженні має власні гуртожитки. Кімнати студентів розбиті на два типи сучасні та стандартні. Сучасні номери мають одну ванну кімнату для двомісних номерів, згрупованих в квартири, як правило, на 6 осіб. Ці апартаменти оснащені добре обладнаною кухнею-вітальнею. Стандартні номери розміщуються в гуртожитках споруди 1970-х років. Одномісні кімнати обладнані раковиною. Ванна кімната загальна, спальні розташовані навколо спільної кухні та їдальні.

Звичайно, щоб ознайомлення відбулося по повній програмі, мені треба було познайомитися та навіть гарненько роззнайомитися з якоюсь симпатичною Студенточкою, а ще краще  — з двома. Але часу для цього було замало, а швиденько все ж не найкращий варіант знайомства з … країною, в тому числі. Ну, й то добре, в кінці-то кінців, можна залишити цю благородну місію на наступний візит до Ірландії. Так і зроблю!

Легендарна Моллі

Посміхаючись своїм (як, зазвичай, геніальним) думкам повертаюся на маршрут.

Пам’ятник Моллі Малоун, розташований на Графтон-стріт, один з найцікавіших та легендарних пам’ятників ірландської столиці. Він зображує героїню національної пісні з однойменною назвою. Рідкісний ірландець не співає її, виходячи в п’ятницю вночі з пабу, тому історію Моллі Малоун можна вивчити напам’ять.

Коли я помру, Дублін буде записано в моєму серці.  

Джеймс Джойс

Пісня про Моллі — це історія дівчини, яка продає устриці та мідії в чесному місті Дубліні. Сюжет простенький: ірландка, згідно сімейної традиції, пішла в комерцію, яка її й згубила: бідолаху звалила лихоманка, після цього роз’їжджати вулицями столиці став привид з візком морепродуктів. Втім, подейкували, що Моллі приторговувала також тілом, а основними клієнтами її були студенти Трініті-коледжу. Матінко рідненька, які  пустуни!

Люди вірять в те, що “на щастя” треба … гарненько потерти груди Моллі. Ретельно потер та, навіть, на всяких випадок помацав.  Все гаразд, запас везіння з цієї хвилини мені вже точно забезпечений!

Пам’ятник Моллі виконано з бронзи та встановлено в 1987 році на честь тисячоліття Дубліна на вулиці Графтон, неподалік від церкви Святого Андрія (місце хрещення героїні) та Трініті-коледжу (місця підзаробітку).

Пізніше, повільно, але впевнено, на поїзді, повертаюся назад в місто Ласк. В черговий раз думаю: як же добре, що в мене є такі чудові-чудові друзі!

Олег Буняєв

 

По темі:  Туніс — екзотичний Париж для європейців

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *